«Меморіал солдатської слави» – освітній проект до Дня міста від пошуковців із «Паростка»
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
23 вересня – день звільнення Полтави від німецько-фашистських загарбників. Чи всі ми пам’ятаємо, що стоїть за цією датою, яка вже 76 років відзначається полтавцями як День міста? Чи кожен полтавець у цей день думає про події, які передували цій даті у далекому 1943-тьому? Чи кожен, хто час від часу прогулюється алеями Меморіалу, знає, чиї життя обірвалися і застигли в скупих літерах імен та прізвищ на кам’яних плитах навколо високої стели?
«Меморіал солдатської слави» – таку назву отримав освітньо-історичний проект полтавської приватної школи «Паросток», що вже 6 років здійснює команда старшокласників та їхня вчителька історії – Ольга Маслова. Мета проекту – оживити в уяві сучасної полтавської молоді долі людей, які знайшли свій останній спочинок на полтавському Меморіалі, чиї імена освітлює полум’я «вічного» вогню. Бо тільки так можливо переконати молодих людей у тому, що це місце у Полтаві – особливе, святе.
Протягом 6-ти років учні шукають деталі і факти, які дозволять відновити історії реальних людей, що загинули в боях за Полтавщину. Вчитель історії, Ольга Маслова говорить:
«Це непроста робота, бо події ІІ Світової віддаляються від нас все більше. Все менше живих свідків всього, що тут відбувалося. А в архівах потрібних нам матеріалів не так багато. Час – річ невмолима. На сьогодні відновлено біографії близько 20 чоловік. Команда проекту, а це учні 10-11 класів, поступово розширює екскурсію, пропонуючи полтавським школярам уявити, якими були за життя поховані тут люди. Вчителі й учні полтавських шкіл № 7, 28, 2, 8, 21, 10, 27 вже підтримали наш проект, відгукнувшись на наше запрошення чи до Дня міста, чи до 9 Травня. І цього року до нас прийдуть школярі, щоб відчути подих людей, про яких так мало знаємо».
«Я б хотів, щоб мої ровесники у ці дні обов’язково приходили до Меморіалу солдатської слави – щиро вклонитися тим, хто визволяв наше місто від фашизму. Я б хотів, щоб у їх голові цей день став днем глибокої пошани і вдячності ветеранам ІІ Світової, бо я переконаний, що так має бути», – говорить один із учасників проекту Сашко Супрунець.
Завдяки подібним освітнім проектам з’являється надія на те, що біля «вічного» вогню у Полтаві ровесники цих екскурсоводів не будуть пити пиво чи лаятися грубою лайкою, а хоча б двічі на рік поважливо схилять голови…
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
